Нова українська школа


Нова українська школа

Концепція НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ (оновлено 14.08.2017)
Презентація Концепції Нової української школи (оновлено на сайті МОН 03.04.2017)
Відео про Нову українську школу
інформаційні ресурси порталу “Нова українська школа”
Відео-нарада в on-line режимі з керівниками ОДА щодо впровадження спільного проекту створення нового освітнього простору у 200 школах України
План заходів КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти” з реалізації проекту «Нова українська школа» в Київській області у 2017 році”
Рішення колегії МОН України №11/5-15 від 08.12.2016 Про політичну пропозицію до проекту Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року редакція від 01.03.2017
Інформаційний бюлетень МОН України №11-12/2016 від 16.01.2017 Про тематику матеріалів, уміщених у випуску інформаційного бюлетеня МОН України (№11-12 ( листопад-грудень), 2016)
Інформаційне повідомлення Про обговорення пріоритету 7 «Якісна, сучасна і доступна загальна середня освіта (Нова українська школа)» розділу III «Розвиток людського капіталу» проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року
Розпорядження Кабінету Міністрів України №988-р від 14.12.2016 Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року
Інформаційне повідомлення Про постанови та розпорядження КМУ, затверджені при розгляді Політичної пропозиції “Нова українська школа” 14 грудня 2016 року
Інформаційне повідомлення Затвердження Урядом Політичної пропозиції щодо подальшого реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року
Проект політичної пропозиції “Нова українська школа”
Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи
Презентація Концепції Нової української школи (02-11-2016) 

Сучасний урок


Методологія сучасного уроку на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів – стрижнева вимога забезпечення реалізації нових Державних  стандартів початкової та базової і повної загальної середньої освіти

Стрижневою вимогою забезпечення впровадження нових Державних стандартів є особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи.
Ми усвідомлюємо, що головним завданням сучасної школи є створення умов для якісної освіти. А найважливішою умовою, що працює на підвищення якості освіти є впровадження компетентнісного підходу.
Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами  до навчання, як особистісно орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти) та діяльнісний (тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі  виконання конкретним учнем певного комплексу дій). 
Принциповою ознакою компетентності є те, що вона безпосередньо залежить від якості навчальних здобутків. А це досягається в діяльнісному підході, на якому ґрунтується педагогіка розвитку.
В основу діяльнісного підходу покладено теорію поетапного формування розумових дій.
Розуміння необхідності поєднання навчання та практики для розв’язання практичних завдань може реалізуватися за компетентнісного підходу. Тут має сповна втілитися ідея, за якою кінцевою метою пізнання є не знання самі по собі, а практичне перетворення дійсності для задоволення матеріальних і духовних потреб людини та суспільства.
Таким чином, діяльнісний підхід забезпечує формування наукових знань, а компетентнісний – використання цих знань для розв’язання практичних завдань у різних сферах життєдіяльності дитини. Лише за умови синтезу цих двох підходів можливий повноцінний розвиток особистості. 
(ДивМетодичний супровід конструювання сучасного уроку на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного  і діяльнісного підходів)

Не дивлячись на бурхливі зміни в суспільному житті, інноваційні підходи до вирішення освітянських проблем, стержнем організації навчально-виховного процесу є УРОК як класична форма в системі роботи загальної середньої освіти.
Враховуючи основні засади особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, визначаємо основні вимоги до конструювання та проведення  сучасного уроку 

Сучасний урок – не навчання словом, а навчання справою. На структуру та результативність уроку мають вплив особистість учителя, його стиль спілкування з учнями, рівень фахової підготовки, ступінь володіння методичними прийомами та вміння враховувати психологічні особливості кожного учня під час управління навчальною діяльністю.
Сучасний урок – це така форма організації взаємодії вчителя і учнів, яка визначає не тільки способи діяльності викладання та пов’язаної з нею діяльністю учіння, а й характер спілкування викладача і учня. Ця спільна діяльність розглядається як їх співробітництво, спрямоване на формування на уроці знань і умінь учнів, а також їх духовних потреб, відношень та ціннісних орієнтацій.
Показником ефективності сучасного уроку виступає навчальна активність на ньому всіх учнів. Ефективність навчального процесу  визначається характером діяльності учнів на уроці.
Оскільки кожен урок наперед розрахований на досягнення певної дидактичної мети, він не може плануватися без певної методичної структури. В структурі будь-якого уроку на перший план виділяються три компоненти:
1.      Актуалізація опорних знань;
2.      Формування нових знань і (чи) способів дій;
3.      Навчання застосуванню одержаних знань і умінь на практиці.
Така трикомпонентна дидактична структура характерна для уроків всіх типів, а отже, вона має інваріантний (незмінний) характер і є закономірністю навчання.
Головний компонент уроку – навчальний матеріал. Саме він вирішально визначає закономірності засвоєння, вимагає спеціальних методів, прийомів і засобів навчання. Для кожного навчального предмета можна виділити характерні методологічні особливості, з яких і складається методика навчання.
Вибір методів для уроку не може бути довільним. Можна виділити шість загальних вимог для визначення вибору методів навчання:
1.      Закономірності і принципи навчання, що випливають з них;
2.      Зміст і методи певної науки взагалі і предмета, теми зокрема;
3.      Мета й завдання навчання;
4.      Навчальні можливості учнів (вікові, рівень підготовленості, особливості колективу групи);
5.      Зовнішні умови (географічні, санітарно-гігієнічні, виробниче оточення);
6.      Можливості викладачів (досвід, рівень підготовленості, знання типових ситуацій процесу навчання).
(Див. Модель уроку)

Зміст навчання, його мету і завдання, методи навчання реалізують в організаційних формах навчання. Форма навчання означає спосіб організації навчання.
Аби навчати сучасного учня, вчитель перш за все теж повинен бути сучасним, тобто, вільно оперувати основними поняттями дидактики, вільно орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, бути мобільним, творчим, готовим до змін. А тому не зайвим буде пригадати окремі визначення і їх складові.

Методична грамотність вчителя
Педагогічна технологія – сукупність психолого-педагогічних прийомів, методів навчання, виховних засобів (Т. Б. Лихачов).
Педагогічна технологія – продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з обов’язковим забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителів (В. М. Монахов).
Педагогічні технології, які активно висвітлюються останнім часом у методичній літературі:
1.    Проектна технологія (Дж. Дьюї, К. Кілпатрик).
2.    Особистісно орієнтоване навчання (І. Бех, С. Подмазін).
3.    Ігрові технології.
4.    Технологія критичного мислення.
5.    Проблемне навчання (Дж. Дьюї).
6.    Технологія сугестивного навчання.
7.    Інтерактивне навчання (О. Пометун).
Компетентність учителя – володіння вчителем необхідною сумою знань, умінь і навичок, що визначають сформованість  його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особистості вчителя, як носія визначених цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості
Сучасний урок – це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня. До основних компонентів уроку як системи належать: зміст навчального матеріалу, методи, засоби навчання, форми організації навчальної діяльності учнів. Усі вони перебувають у тісному зв’язку та визначаються метою уроку.
Мета уроку – основа ефективної діяльності не тільки вчителя, а й учнів. Вона визначає характер їхньої взаємодії і досягається тільки в тому випадку, коли до цього прагнуть обидві сторони. Тому мета уроку ставиться перед класом в учнівському варіанті і доводиться до рівня розуміння й сприймання школярами.
Мета – більш загальне поняття, ніж завдання. Мета передбачає послідовне вирішення конкретних завдань під час уроку, а саме: навчального, корекційно-розвивального, виховного.

Способи формулювання мети уроку
Способи презентації
Типові формулювання
Через навчальний зміст
Розглянути питання…, вивчити…
Через діяльність вчителя
Ознайомити учнів із…, дати знання про…, пояснити, розповісти про…
Через процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку
Сформулювати уявлення про…, розвивати… мислення, формувати пізнавальну активність
Через навчальну діяльність учня(результати навчання)
Називати…, пояснювати…, знаходити на карті…, аналізувати…, визначати…, прогнозувати…

Форми організації навчальної діяльності
1.Індивідуальна
2. Фронтальна
3. Групова
4. Колективна
5. Самостійна

Методи навчання
Метод – спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямований на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.
Методи розділяють на такі групи: методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності, методи контролю і самоконтролю.

Прийоми навчання
Прийом навчання – деталь методу.
Прийоми навчання – це окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя або учнів, які розкривають спосіб засвоєння матеріалу, що виражає відповідний метод.
Прийоми:      аналіз проблемної ситуації, спостереження, показ, бесіда, розповідь, повторення, промовляння за вчителем, порівняння, вивчення напам’ять, деталізація, узагальнення, співвідношення, вилучення, аналіз, уточнення, зіставлення, протиставлення, стимулювання, взаємоконтроль і ін. 
(Див. Методи і прийоми навчання)

Засоби навчання
Навчання – це процес, у якому взаємодіють різні органи чуттів: слух, зір, дотик, іноді нюх і смак.
Засоби навчання – допоміжні матеріально-технічні засоби з їхніми специфічними дидактичними функціями. Під засобами навчання розуміють джерела інформації, за допомогою яких учитель учить, а учні вчаться.
Групи засобів навчання:
1.   Вербальні: усне слово вчителя, друкований текст, дидактичні матеріали.
2.   Наочні: таблиці, діаграми, малюнки, графіки, реальні об’єкти, моделі.
3.   Спеціальні: пристрої, прилади.
4.   Технічні: екранні, звукові, комбіновані.

Отже, щоб урок був сучасним,  необхідно, щоб вчитель був творчою, компетентною особистістю, якій притаманні педагогічна креативність, толерантність у спілкуванні, творчість у діяльності. Або без  цих рис  урок буде мало ефективнім, не цікавим  для учнів.
Модель сучасного уроку обумовлена соціально-психологічними новоутвореннями в структурі особистості учня, бо з метою цього змісту й заради такого змісту проводиться кожен сучасний урок. Істотними елементами уроку є:
·         зміст уроку (змістовний блок) як система отримуваних знань, нових вмінь та стосунків, що мають бути засвоєні учнями;
·         процес активної діяльності ( процесуальний блок), організований як інтелектуальна активність  кожної дитини, залученої до активної пізнавальної діяльності, результатом якої і стає засвоєний зміст уроку;
·         взаємини суб’єктів (суб’єктивний блок)  діяльності, особистісні зв’язки яких визначають успішність оволодіння змістом.
Урок, що забезпечив отримання учнями знань, умінь і взаємин, заслуговує високої позитивнрї оцінки, оскільки результат очевидний.



Комментариев нет:

Отправить комментарий